Мовчати більше не буду.

Інформую. Нині, 17 червня, у Центрі Курбаса сталася кримінальна подія. Веселовська Г. разом з Остапенком О. – давно не працюючим у Центрі, звільненим за непрофесіоналізм, завдання моральної шкоди Центру і «приведення» по суті рейдерів (формально – «за власним бажанням», як це водиться) в буквальному сенсі напали на головного бухгалтера, намагаючись забрати в неї і знищити позаконституційні накази Веселовської перед перевіркою відповідної інстанції. При цьому були присутні кілька співпрацівників Центру і проректор одного з вишів, які підтвердили факт. Ця зухвала поведінка директора і чужої особи «в стилі колектора» призвела до важкого гіпертонічного нападу у головного бухгалтера Надії Бовтун: викликана швидка констатувала важкість пораження і госпіталізувала її. На черзі була ще одна швидка…Співробітники викликали й міліцію. Міліція і слідчий розбираються з ситуацією…
Веселовська Г. перейшла межу допустимого. Я ВІДПОВІДАЮ ЗА КОЖНЕ СВОЄ СЛОВО – це людина ПОЗА МОРАЛЛЮ. Достатньо нагадати про її плагіат, підтверджений науковою Комісією НАН України. Попереду – суд. Людині не соромно – ознака хвороби і Веселовської і нашого суспільства, неспроможного до руконепотискання – високої моральної норми…
В останній час неадекватність цієї людини стала очевидною: погрози і відвертий шантаж людей («если не будешь с нами – будешь уволен», текст дослівний, і належить все тому ж одіозному Остапенкові), неповага до них, вимога подвійної зарплати собі, в той час як є в Центрі люди, котрі одержують 400 грн. (але ж у тому є й твоя провина як директора), вгадуються темні оборудки; знищено-розтрощено ексклюзивний диск народного артиста з проектом по Шевченку; вченим секретарем та її учнем Собіянським В. нищаться документи з комп’ютерної бази даних (був зафіксований факт), позастатутні дії – норма: в інноваційному центрі – прокат вистав провінційних репертуарних театрів; спромоглася Веселовська і на економічне ноу-хау – запропонувала бухгалтеру не сплачувати у бюджет податки (?!). Була ще одна «продуктивна» ідея – про зарплати в конвертах. А остання вистава-інсталяція одного українського дизайнера – що це як не лихоманкова і цинічна спроба «зачепитись» - хай навіть у такий непристойний спосіб – за «владний сюртук»?

Купити-продати, зрадити пам’ять – найближчих – норма для цієї людини. Я знаю, про що говорю. А сьогодні ось – і пряма фізична розправа.
Бідні, безталанні, малі раби! Мені їх жаль. Але це їхній вибір… Добре, що їх усього троє-четверо зі 100% колективу, який вийшов на відвертий спротив цьому безчестю. І не зупиниться. Талановиті, чесні і шляхетні, це вони створили Центр, що у 2012 році визнаний, за європейськими тестами, «провідною науковою установою України» і однією з провідних у Європі (саме сюди «на усе готове» прийшли манкурти і утриманці). Люди пізнали смак свободи і прямостояння, на відміну від вас. І про честь знають не з чуток. Гадаю, треба, нарешті, відкрито – та й мені це звичніше – назвати «команду Веселовської» – лицемірство, кар’єризм і ганебний прагматизм треба знати в обличчя. Не соромлячись і не шкодуючи, виводжу їх на світло - називаю: це вже відомий Собіянський В., Ольга Островерх, Ірина Чужинова. Шкода вас.
А тепер конкретно про себе. Не для того мій чоловік, який багато зробив для України, і моя родина жили спротивом і дисидентством у найскладніші часи, щоб сьогодні надати шанс мародерам на порядності, честі та інтелектуальному житті.
Так не буде.